НОВИНИ » Статті » Методичний кабінет

Апатія. Що робити, якщо нічого не хочеться?

Багатьом людям знайомий стан умовного комфорту, коли начебто все є, коли лежиш на дивані, бездумно клацаєш канали, ходиш на роботу, тобто живеш як усі, але при цьому твоїм постійним супутником є невдоволення життям, оточенням, начальством і далі за списком. Це дуже підступний стан, коли думаєш. що начебто все добре і все влаштовує, і нічого не треба робити, і все непогано саме по собі склалося. Проте проблема в тому, що ніщо не стоїть на місці і якщо ви не виходе із „зони комфорту” самі, щоб розвиватися і перейти на нову більш високу ступінь успіху, то рано чи пізно деградуєте і котитеся вниз.

У чому ж причини того, що людина не хоче вмиватися, розчісуватися, спілкуватися з друзями? Чому вона відчуває себе млявою, знесиленою і втомленою? Рушійною силою повноцінної активності є емоції. Саме вони спонукають прокидатися, з радістю зустрічати новий день, вкладати душу в роботу. Ми насолоджуємося ранковою кавою, спілкуванням з колегами, радіємо смачному обіду і вечірнім зустрічам з друзями. Проте особливість людського організму така, що іноді йому потрібно перепочити: він не може завжди перебувати у емоційному стані. Тому приходить стан апатії, який дає час перепочити та набратися сил.

Апатія – симптом, який виражається у відчуженості, байдужості до подій навколо, а також у відсутності прагнення що-небудь робити. Частіше за все вона виникає після стресових ситуацій, як захисний механізм психіки, який не дає зламатися від нервового перенапруження.

У деяких людей апатія – риса характеру, яка виражається в низькій активності, як соціальної, так і професійної. Такі люди зазвичай не сильно просуваються кар’єрними східцями і мало бачать у житті.

Взагалі дане захворювання – нормальне явище (правда, небажане), викликане збитим ритмом життя. До нього приводять недосипання, виснажлива робота, психологічна напруга, нервові стреси, фізичні навантаження і все те, що вибиває зі звичної колії. Повна апатія – це як прохання організму про допомогу, сигнал про те, що він потребує перепочинку та відновлення. Якщо ця „хвороба” затягується, то це говорить про те, що людина сама не може впоратися з нею і потребує допомоги кваліфікованого фахівця.

Для того, щоб взяти себе в руки і врятуватися від цієї недуги, необхідно лише трохи попрацювати над собою. Пропонуємо декілька правил для зникнення апатії:

1.Звичний розклад дня — ламаємо його.

Зробіть для себе щось нове. Щось таке чого ви не робили ніколи раніше, або те, що ви завжди робите ввечері. Для кожного це може бути щось своє. Наприклад зробить зарядку або поснідайте борщем. Подумайте, чого б вам хотілося, але на це ніколи не було чи не вистачало часу.

2. Наша пісня гарна нова… починаємо з кінця.

Це може перетворити будь-який рутинний проект в щось цікаве і веселе. Особливо добре ця техніка працює з роботою, яка має бути написана. Скомпонувати кінець і початок буде на багато легше ніж думати думу над тим, як же все таки його почати. І ще один позитивний момент: практично зникає страх початку роботи.

3.Змінюємо середовище.

Перейдіть у іншу кімнату, оточіть себе новими предметами, чимось незвичним. Наприклад можна запалити свічку. У школі цим постійно користуються міняючи класи для уроків, а також різних вчителів на предмети. Це додає ентузіазму.

4. Гумор.

Мабуть, вже всі чули про цілющу силу гумору та посмішки і це можна використати в роботі. Коли відчуваєте, що в голові зовсім пусто, а рівень концентрації вперто не хоче підніматися з позначки нуль чи, навіть, мінус один — відволічіться не на довго, згадайте щось справді смішне, або знайдіть для себе щось таке, що вас точно розвеселить.

5. Прогулянка.

Якщо всі попередні методи не допомогли, не засмучуйтесь, виходьте на прогулянку або на пробіжку. Вона може бути не довга, але свіже повітря точно зробить своє діло!

6. Відпочинок.

Якщо ви випробували все, а світло в кінці тунелю так і не з’явилося. І працювати все дедалі важче, хочу поставити вам одне питання: „А коли ви відпочивали останнього разу?”. Можливо відповідь простіша ніж здається і потрібно дати собі час, щоб розслабитись? Часто це допомагає краще всіх методик.

Загалом, зробіть хоч що-небудь: підіть вчитися, захопіться чимось новим, влаштуйтеся на нову роботу. Головне, щоб була змога відповісти на питання, навіщо вам це потрібно. Дійте. Користуйтеся своїми мріями і цілями. Дійте вже: не чекайте до завтра, понеділка або першого числа. Змінюйте життя вже зараз!

Алла Тищенко,
методист обласного методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області

Категорія: Методичний кабінет | Додав: kvu (22.10.2018)
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]