НОВИНИ » Статті » Методичний кабінет

Кібербулінг – загроза ХХІ століття

У повсякденному житті кожна людина, турбуючись про власну безпеку, дотримується безліч правил: уникає темних підворіть пізно ввечері, переходить дорогу на зелене світло, обачно ставиться до незнайомців і т.п. Віртуальний світ у цьому плані мало відрізняється від дійсного, тому, потрапляючи в нього, не слід забувати про правила реального життя.

Найактивнішими користувачами Інтернет простору стають підлітки. Інтернет для них став частиною життя. Вони швидко орієнтуються у віртуальному просторі: завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, грають в онлайн-ігри …

Одна з відносно нових для підростаючого покоління загроз — кібербулінг, віртуальний терор, найчастіше підлітковий. І, якщо в реальному житті за скривджену дитину хтось заступиться, то в Інтернеті вона – одна, а загрози і приниження однолітків можуть серйозно травмувати психіку.

Кібербулінг – це сучасна форма агресії, яка набула поширення з появою мобільних телефонів, Інтернету. Будь-які її форми мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). „Зброєю” булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо.

Причин у агресії безліч, вона може бути вмотивованою чи непередбачуваною. У реальності чи в Інтернеті практично однаково розкриваються стосунки „агресор-жертва”. Механізм їх взаємодії фактично ідентичний. Так само часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. Діти можуть знати, хто знущається над ними в мережі. Булінг сьогодні стає кібербулінгом, але найстрашніше те, що нападати можуть незнайомці, які переслідують свої мерзенні цілі. Реальний булінг, на відміну від кібербулінгу, закінчується, коли дитина приходить зі школи додому, віртуальний терор триває і вдома.

Кібербулінг має декілька проявів, жоден з яких не можна ігнорувати:

• відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;

• розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;

• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

• пропозиція проголосувати „за” чи „проти” когось в образливому опитуванні;

• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу „Синій кит”);

• створення підробних сторінок у соцмережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;

• надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);

• пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенджерів;

• тролінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх) спрямований, швидше, на дорослих. У світлі останніх подій це нерідко стає одним зі способів ведення інформаційних війн.

Як захистити дитину від кіберцькування? Здійснюйте батьківський контроль. Робіть це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – обмежте доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядайте історію браузеру).

Застерігайте від передачі інформації у мережі. Поясніть, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – мають бути збережені у секреті.

Навчіть критично ставитися до інформації в Інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо у дитини є сумніви в достовірності – хай запитує у старших.

Розкажіть про правила поведінки в мережі. В Інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

Станьте прикладом. Оволодійте навичками безпечного користування Інтернетом, використовуйте його за призначенням і ваші діти робитимуть так само.

Боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки. Найкраще, що можуть зробити батьки – виховати в дитини упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді, у разі виникнення такої негативної ситуації, дитина одразу ж звернеться за допомогою до дорослих або ж не реагуватиме на негатив.

Дуже важливо, щоб батьки, вихователі, вчителі об'єднались проти кібербулінгу, який знищує особистість, змінює світогляд. Кожен на своєму рівні повинен приділяти увагу збереженню моралі і духовності особистості.

Алла Тищенко,
методист обласного методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області

Категорія: Методичний кабінет | Додав: kvu (06.11.2018)
Переглядів: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]