НОВИНИ » Статті » Методичний кабінет

Повчальні казки

За матеріалами передового педагогічного досвіду інструктора з фізкультури Тучинського дитячого садка-ясел „Дзвіночок” Гощанського району Рівненської області Надії Янчук, вивченого методистами обласного методичного кабінету Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Рівненської області. Збірка „Чарівні казки” призначена для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, їхніх батьків, вчителів початкових класів, вихователів, для читання в колі сім’ї та позакласного читання. Книжка висвітлює поведінку казкових героїв у різних небезпечних ситуаціях і застерігає дітей від необдуманих вчинків. Пропонуємо вашій увазі одну з таких казок.

Алла Тищенко,
методист обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області.

Надія Янчук

Пригоди Андрійка

Андрійко ріс дуже неслухняним хлопчиком. Про таких дітей кажуть: „Де не посій, там і вродиться”. У початковій школі, де він вчиться, від педагогів тільки й чути: „Андрійку, не стріляй гумками”, „Андрійку, не ображай дівчаток”, „Андрійку, не бийся з хлопчиками”, „Андрійку, чому уроків не вивчив?”.

І так щодня. Через таку поведінку хлопчик і друзів не мав, тому що він не вмів дружити. Але в душі дуже вже Андрійкові хотілося мати друзів, разом бавитися, допомагати один одному. Дуже часто, коли ввечері він лягав спати, мріяв, що в нього з’явиться найкращий друг.

Так і цього вечора Андрійко розмірковував собі в ліжку про щось хороше і заснув. І сниться Андрійкові, що до нього у віконце заглядає маленький Жирафчик, дуже милий і кумедний, з довгими ногами і шиєю, усміхненими очима.

Андрійко дуже зрадів, що Жирафчик хоче з ним дружити. Хлопчик уже придумав як весело вони проведуть час. Маленький Жирафчик не знав, що Андрійко страшний бешкетник і може навчити його чомусь недоброму, тому з радістю погодився піти з Андрійком.

А хлопчик придумав таке: піти подивитися, що то за будка стоїть за селом з безліччю проводів, де написано на дверях „Не підходь, уб’є!”. Недосвідчений і надто довірливий Жирафчик погодився, ще не розуміючи, на що штовхає його Андрійко. Новоспечені друзі підійшли до трансформаторної підстанції і вже Андрійко намірився підійти ближче, щоб роздивитися. Але не встиг, бо Жирафчик закричав і впав, як підкошений. Спочатку Андрійко нічого не зрозумів, але дуже злякався, бо Жирафчик не подавав ознак життя. Андрійкові ж дуже не хотілося втрачати свого нового друга.

А сталося ось що. Оскільки Жирафчик мав довгу-довгу шию, то зачепив своєю головою електричні дроти і його ударило струмом. Коли Андрійко це розкумекав, то, не гаючись, побіг кликати на допомогу дорослих. Він щиро каявся, що придумав таке заняття, і дав собі слово, що ніколи не буде робити поганих вчинків, бо міг втратити нового друга.

Коли Андрійко прокинувся, то ніяк не міг второпати, де подівся його Жирафчик. Він пригадав свій сон і відразу намалював плямистого Жирафчика.

Ця історія допомогла хлопчику зрозуміти, яка небезпека оминула його, і добре, що тільки уві сні. А із бешкетника він перетворився на слухняного та привітного хлопчика, вірного друга й помічника однокласникам і дорослим.

Категорія: Методичний кабінет | Додав: kvu (15.01.2018) | Автор: Алла Тищенко
Переглядів: 289 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]