НОВИНИ » Статті » Методичний кабінет

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Українська земля всіяна корисними копалинами, лісами, озерами та річками, садами та полями. Але земля нашої країни містить ще й приховану небезпеку. 72 роки минуло з тих пір як закінчилася Друга Світова війна, а земля все не перестає воювати.

На жаль, в Україні ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на іржавому металі Другої Світової війни. Але факт залишається фактом - декілька загиблих у рік - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Сьогодні східні області України та Автономна Республіка Крим окуповані військами Російської Федерації, а у Луганській та Донецькій області ведуться бойові дії. Щороку в результаті диверсій ворога та недбалості військових вибухають армійські склади з боєприпасами. Не доброчесні військовослужбовці вивозять з зони АТО боєприпаси, як сувеніри або з метою їх продажу. Знайти «небезпечну іграшку» можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і, навіть, на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ, визначити набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами досить актуальним.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться: бойові частки ракет, авіаційні бомби, артилерійські боєприпаси (снаряди, міни), інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни), ручні гранати, стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

• піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні), вибухові пакети, петарди.

• ракети (освітлювальні, сигнальні): гранати, димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки, міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти: природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, школу.

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час походів та прогулянок лісом, і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що в землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів війни чи сучасних військових конфліктів.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові „трофеї” або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності! Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже кожного дня ми чуємо про здійснення терористичних актів у яких гинуть люди. Більшість цих актів проходить з використанням вибухових пристроїв. І це, як правило, саморобні, нестандартні пристрої, які складно відшукати, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, як правило, поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, ніби випадково, залишають в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, дійсно забутої розсіяним пасажиром в трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни – пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

От чому вимагають особливої уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

Люди часто гублять свої речі, на щастя не кожна з них несе небезпеку, але є кілька ознак, що дозволяють запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:

• припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли здається, що автомобіль немає власника;

• наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

• звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

• наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

• наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

• специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися „в цьому місці і в цей час”, не залишайте цей факт без уваги.

Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чия вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника - негайно повідомте про знахідку у відділення поліції.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

При виявленні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

2. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.

3. Припиніть всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і вас евакуюють:

• одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

• візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

• під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся „зрізати” шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

• тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

• обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

• негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

• з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

• перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога.

Якщо ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що ви можете зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють бомби парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі і представники силових структур, і, при повторному вибуху, жертв буде набагато більше.

Іноді терористи використовують поштовий канал. Так, вибухом пристрою, присланого в поштовому конверті, був покалічений секретар військового аташе британського посольства в США, а також секретар експерта з ракет в Німеччині.

Для листів з пластиковою міною характерна незвичайна товщина, пружність, вага не менше 50 г. і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і написи типу: „розкрити тільки особисто”, „особисто в руки”, „секретно” і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

 

Ростислав Шикула,
доцент кафедри біології Міжнародного економіко-гуманітарного університету
ім. академіка С. Дем'янчука, учасник АТО

Категорія: Методичний кабінет | Додав: kvu (07.11.2017) | Автор: Ростислав Шикула
Переглядів: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]